Моя Україна почалася з діда, маминого батька. Він єдиний з п'яти людей що мешкали в одній квартирі до всіх і завжди звертався українською (крім кота, бо вважав що воно ж турецька ангора, нащадок яничарів, та ще й назване Едічка, на честь Лімонова, то української, напевне, не зрозуміє) і це, мабуть, відповідало мовній ситуації в місті на той час
(
Read more... )